Блакитнi вежi

Кіровоградська обласна організація Спілки письменників України змінила керівника

literary — Thu, 08 Dec 2016 07:04:46 GMT

Кіровоградська обласна організація Спілки письменників України змінила керівника

Василя Бондаря обрали головою обласної організації Спілки письменників України.

18 листопада, відбувся позачерговаий з’їзд обласної організації Спілки письменників України. На ньому більшістю голосів Василя Бондаря знову обрано головою письменницького гурту області.

З червня 2015 і до вчорашнього дня обласну спілку письменників очолював Олександр Косенко.

Довідка:

Василь Васильович Бондар – Народився 15 січня 1954 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т Г. Шевченка. Голова Кіровоградської обласної організації НСПУ.

Автор книжок оповідань «Одвідини», «Смарагдові китиці у воді»; автор-упорядник книг спогадів «Голоси із 33-го», «Ми, переможені Чорнобилем», «Сповіді з-за ґрат», «OST — тавро неволі», упорядникантологій, збірок.

НА КІРОВОГРАДЩИНІ НОВИЙ ОЧІЛЬНИК СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ

mayboro — Wed, 17 Jun 2015 07:54:06 GMT

НА КІРОВОГРАДЩИНІ НОВИЙ ОЧІЛЬНИК СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ

16 червня в приміщенні обласної бібліотеки імені .Бойченка відбулися звітно-виборні збори Кіровоградської обласної спілки письменників.

Основним питанням порядку денного заходу було обрання нового керівника спілки та складу ревізійної комісії організації.

Почесним гостем заходу став голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.

Коментуючи свій приїзд до Кіровограда, голова Нацспілки зазначив, що звітно-виборні збори проходять у багатьох областях України. Нещодавно такі заходи відбулися в Луцьку, Івано-Франківську, Львові, Полтаві та Дніпропетровську. Кіровоградська спілка, за його словами, одна з найменших по кількості її членів (27 осіб), проте кількістю всесвітньо відомих корифеїв і визначних постатей наша область може пишатися.

Очолювати спілку письменників, за словами Михайла Сидоржевського, має людина креативна, сучасна і працьовита.

"Ми всі шануємо Василя Бондаря як письменника, як керівника, і шість термінів на цій посаді цьому підтвердження. Але нам треба рухатися вперед, обирати нових керівників, сучасних, гнучких і тих, хто хоче працювати і розвивати потрібну справу. Роботи дуже багато. І в контексті області, і в контексті всеукраїнському. Тож це має бути людина з якою комфортно працюватиметься, людина авторитетна та шанована", - відмітив голова Нацспілки.

Заслухавши детальний звіт, роботу попереднього керівника спілки Василя Бондаря більшістю голосів присутні визнали задовільною. А після висунення та обговорення кандидатур, шляхом таємного голосування головою обласної спілки письменників обрали відомого кіровоградського поета Олександра Косенка. Іншим кандидатом на цю посаду була письменниця Антоніна Царук.

В коментарі "РК", Михайло Сидоржевський зазначив, що в цьому році на функціонування обласної спілки виділено 250 тисяч гривень. Ці кошти Михайло Олексійович вважає доцільним витратити на видавництво книг з військово-патріотичної тематики.

Довідка:

Олександр Іванович Косенко – талановитий український поет, дуже сучасний як за стилем, так і за вимогливістю до художнього письма.

Член бюро Кіровоградського літературного об’єднання «Степ», переможець літературного конкурсу літоб’єднання «Сокіл степів» 2009 року.

Народився Олександр Іванович 13 квітня 1957 року в селі Доніно-Кам’янка Знам’янського району на Кіровоградщині.

У 1986 році з відзнакою закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (нині Кіровоградський національний технічний університет) за фахом «Будівельні, шляхові машини та обладнання». У 1986 році пройшов курси підвищення кваліфікації у Республіканському навчальному комбінаті Міністерства автотранспорту УРСР та отримав кваліфікацію «викладач автосправи». У 1989 році закінчив інститут підвищення кваліфікації при заводі КамАЗ. У 2004 році пройшов навчання в Центрі післядипломної освіти Міністерства агрополітики.

У 2006 році отримав диплом Кіровоградського інституту комерції за фахом «Приватне підприємництво». Присвятив себе викладацькій роботі.

Працювати розпочав у 1974 році в Кіровоградському телевізійному центрі на посадах підсобного робітника та електромеханіка. Згодом працював на різних посадах: у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (нині Кіровоградський Національний технічний університет), у Кіровоградському облавтоучкомбінаті (зараз Кіровоградський державний обласний навчально-курсовий комбінат).

З 2002 року працював заступником директора з навчально-виробничої роботи Кіровоградського обласного навчально-курсового комбінату «Аграрник», котрий має понад півтора десятки філіалів у районах області. У 2003 році був призначений директором цього навчального закладу.

Із 2005 року – приватний підприємець – директор ПП «Кіровоградська школа водійської майстерності».

В цей же період за сумісництвом виконував обов’язки заступника генерального директора ВАТ «Кіровоградавто» та директора ПП «АЛЬФА-АВТОТРАНС».

Плідно співпрацює з органами ДАІ у сфері надання консультацій, за що його ім’я внесено до Почесної книги «10 років ДАІ України». Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами різних рівнів за професійну діяльність.

Віршувати розпочав з раннього дитинства. Друкується з 1988 року, переважно в обласній періодиці та колективних збірках: в газетах «Серп і молот», «Кіровоградська правда», «Молодий комунар», «Україна-центр», «Народне слово», «Вечірня газета», «Ровесник» (Тернопіль), журналах «Поріг», «Степ», «Вежа», «Дзвін» та збірниках «Євшан», «Золоте поле» та ін.

На вірші Олександра Косенка написано чимало ліричних пісень. Його поезії часто звучать на радіо й телебаченні.

Написав книги: «На сьомий день» та «Гартування води».

Активно співпрацьовує з часописами , як в Україні , так і за її межами.

Одружений, має доньку.

«Рідний Кіровоград»

На обкладинці книги – імена батька й дочки

literary — Mon, 18 Jun 2012 11:11:23 GMT

На обкладинці книги – імена батька й дочки

«Прощення у Господа молю» – таку сповідальну назву має книга, яка побачила щойно світ у кіровоградському видавництві «Імекс-ЛТД». Автори її – члени НСПУ батько й дочка Кримські: Анатолій та Ірина. «Зневіра та байдужість полонили наші серця, – тривожно звертаються автори до читача. – Віра, як і поезія, живить спраглу душу, щира молитва здатна лікувати найтяжчі хвороби, а каяття приносить сердечний спокій». Ця книга – поетичний коментар до 12 найголовніших християнських свят. Презентація її відбулась у районному краєзнавчому музеї містечка Олександрівка на Кіровоградщині, де мешкають автори, за участю письменників з обласного центру, духовних осіб та шанувальників поетичного слова.

Галичани в степах

literary — Mon, 18 Jun 2012 11:10:06 GMT

Галичани в степах

Два дні гостювали на Кіровоградщині письменники з Івано-Франківщини Євген Баран, Іван Гаврилович, Василь Олійник та Ярослав Ткачівський у рамках Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій». Гості взяли участь у кількох музейних заходах (краєзнавчий та літературний імені І.Тобілевича), зустрічалися із юними читачами коледжу та обласної бібліотеки імені Дмитра Чижевського, читали власні твори, відповідали на запитання літературні й позалітературні. Незабутніми для галичан стали також години знайомства з театральною меккою України, Хутором Надії, де жив, працював і де знайшов спочинок видатний український драматург Іван Карпенко-Карий.

Побратими пам’ятають

literary — Mon, 18 Jun 2012 11:08:54 GMT

Побратими пам’ятають

У травні членові НСПУ Юрієві Обжеляну мало б виповнитись піввіку, але йому не судилось переступити цю межу. Друзі письменники, музейні працівники, бібліотекарі, юні читачі зібрались у його день народження у літературному музеї Івана Тобілевича, аби провести вечір пам’яті прозаїка й кіносценариста. Вчитель математики Липнязької сільської школи в Добровеличківському районі Кіровоградської області ставав дипломантом всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», за його кіносценаріями знято два багатосерійні художні фільми про українських композиторів Максима Березовського й Дмитра Бортнянського. Він був активним громадським діячем у краї (депутат райради), його учні перемагали на різноманітних олімпіадах… Про це говорили письменники Василь Бондар, Сергій Колесников, Борис Ревчун, Володимир Могилюк, Тетяна Березняк, викладач педуніверситету Олександр Ратушняк. А книгу за життя встиг видати одну: за перемогу у обласному конкурсі збірку оповідань «Побратими». Нині кіровоградське видавництво «Мавік» підготувало до друку книгу Юрія Обжеляна «Останній караван» з однойменним романом, сценарієм художнього фільму «Після війни» та оповіданням.

Перша книга як нагорода

literary — Mon, 18 Jun 2012 11:07:38 GMT

Перша книга як нагорода

Нараді молодих літераторів Кіровоградщини передував обласний літературний конкурс імені поета Валерія Гончаренка. Із 47 надісланих конвертів на адресу журі (два романи, повість, рукопис оповідань, поетичні рукописи) було відібрано 24, автори яких і взяли участь у нараді. У трьох секціях (дві поетичні й одна прозова) письменники Олександр Кердіваренко, Анатолій Загравенко, Антоніна Корінь, Володимир Могилюк, Антоніна Царук провели майстер-класи, визначили найталановитіших. До кінця року управління у справах сім’ї та молоді обласної держадміністрації знайде можливість профінансувати видання двох книг переможців конкурсу, учасників наради. Ними стали: поетеси Ганна Дудник (Кіровоград), Юлія Ахмедова (Компаніївка) і Галина Малюга-Муравчик (Кіровоград) та прозаїк Микола Балабан (Вільшанка).

Помер останній Президент УНР у екзилі (вигнанні), голова проводу ОУН Микола Плав'юк

literary — Mon, 12 Mar 2012 07:11:40 GMT

Помер останній Президент УНР у екзилі (вигнанні), голова проводу ОУН Микола Плав'юк

10 березня 2012 року в місті Гамільтон (Канада) на 87 році життя упокоївся в Бозі останній Президент УНР у екзилі (вигнанні), Голова Проводу Українських Націоналістів, Голова Правління Фундації імені О.Ольжича у Києві, Микола Плав’юк.

Покійний народився 05.06.1925 в селі Русові на Покутті, вчився у Снятинській школі, де розпочав свою громадсько-політичну діяльність, увійшовши до юнацтва, а згодом до членства ОУН. Під час Другої світової війни брав участь у підпільній роботі, перебував у складі 2 Української дивізії УНА, 1946 року закінчив середню школу в таборі переміщених осіб, Мюнхенський університет (1949). Член Центрального союзу українських студентів (ЦЕСУС), «Пласту» та інших українських громадських організацій.

Емігрувавши 1949 року до Канади, певний час працює робітником. Згодом закінчив Монреальський університет Конкордія (1954), після закінчення розпочинає свою професійну кар’єру в компанії «Ессекс Пекерс», яку завершив на посаді президента цієї компанії.

Активіст громадсько-політичного життя Канади, з 1949 р. член Українського Національного Об’єднання Канади (УНО), згодом член президії, заступник Голови та Голова УНО Канади (1956—1966).

Одночасно М.Плав’юк займає керівне становище в ОУН як член Проводу Українських Націоналістів (1964) та голова Координаційної ради Ідеологічно Споріднених Націоналістичнихрганізацій (1964—1970). З 1979 року Миколу Плав’юка було обрано Головою Проводу Українських Націоналістів на еміграції, а з 1992 р. і в Україні.

Був членом підготовчого комітету Першого Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ) (1967), на якому його обрано Генеральним Секретарем СКВУ. Активна діяльність на цій посаді була поцінована громадськістю і на II Конгресі СКВУ М.Плав’юка обирають віце-президентом СКВУ (1973-78), а на III Конгресі СКВУ — Президентом СКВУ (1978-80).

1988 року на сесії Держаного Центру (ДЦ) УНР, легітимного продовжувача національного уряду з часів Української Народної Республіки, Миколу Плав’юка обрано віце-президентом УНР в екзилі. Того самого року в грудні, після смерті Президента УНР Миколи Лівицького, М.Плав"юк стає п’ятим і останнім Президентом УНР на вигнанні.

За ініціативою М.Плав’юк нарада УНРади і Уряду УНР восени 1991 р. прийняла рішення про скликання надзвичайної Сесії УНРади 10-го скликання, яка відбулася 14-15 березня 1992 р. На ній було вирішено припинити діяльність еміграційних інституцій УНР, визначено зміст та форму історичного акту передачі повноважень ДЦ УНР та Уряду УНР владі незалежної України.

У серпні 1992 р. М. Плав’юк на чолі делегації ДЦ УНР взяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради України в Києві, де передав Грамоту ДЦ УНР Президентові України Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим формулюваннями про те, що республіка Україна, яка проголошена незалежною 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.

У травні 1993 року в Києві (Ірпінь) проведено ХІІ Великий Збір Українських Націоналістів (перший легальний в Україні), М.Плав’юка поновно обрано Головою ОУН.

За заслуги перед Батьківщиною указом президента України Л.Кравчука М.Плав’юку надано українське громадянство (1993), він нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1996), орденом Ярослава Мудрого ІІ ступеня (2002), І ступеня (2007).

М.Плав’юк один із засновників (1992) і Голова Правління Фундації імені О.Ольжича у Києві. Автор великої кількість статей та матеріалів з політології, актуальних питань політики України, української діаспори в українській та англомовній пресі.

Після здобуття Україною незалежності Микола Плав’юк сумлінно працював на розбудову нашої держави.

http://sprotiv.org/2012/03/11/pomer-ostannij-prezident-unr-u-ekzili-vignanni-golova-provodu-oun-mikola-plav%E2%80%99yuk/

На початку лютого в Кіровограді відбулася чергова звітно-виборча конференція НСПУ

literary — Mon, 13 Feb 2012 16:42:14 GMT

На початку лютого в Кіровограді відбулася чергова звітно-виборча конференція Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України.

Дванадцять делегатів одноголосно проголосували за чинного голову Василя Бондаря.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ ВОЛОДИМИРА ЯВОРІВСЬКОГО

literary — Thu, 17 Nov 2011 10:17:01 GMT

ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ ВОЛОДИМИРА ЯВОРІВСЬКОГО

Посеред листопада, в суботу 12-го дня, у залі періодики Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського народний депутат України і письменник презентував свій новий роман «Найдовша ніч Президента». Оскільки до читачів периферії книга іще не дійшла, автор змушений був переповісти коротко сюжет твору, його основні композиційні лінії, а також познайомив власним читанням із окремими сторінками маленького роману, написаного цього року протягом чотирьох місяців лютого-квітня у Києві в перервах поміж політичними подіями, в яких Володимир Яворівський, як відомо, бере активну участь.

Про що твір? Всі події, давні й недавні, крутяться довкола ночі, в яку президент країни, який відбув першу свою каденцію, очікує результатів повторного голосування. Чого тільки не згадується керівникові держави у цей напружений період: закохана юність, політичне сходження, зневіра в електораті, зрада найближчого оточення… Іншими очима, жіночими, подано вірність і страждання зневаженої в молодості сусідки, яка шукає стежки до знаменитого земляка, колишнього коханця…

Автор не сумнівається, що читач вгадуватиме в головних героях нинішніх відомих політичних діячів України Ющенка, Януковича, Тимошенко… Але це художній твір, в якому багато домислу, роману передує застереження: «Знаю, вам хочеться впізнаваності. Застерігаю: все тут вигадано. Крім факту виборів».

Враженнями про прочитаний роман поділився письменник Василь Бондар, контроверсійні питання ставив гостю з Києва літературознавець професор Василь Марко, технологією створення презентованої книги цікавився молодий науковець Віталій Крижанівський, було багато інших небанальних запитань. І ще довго читачі не відпускали письменника після закінчення презентації. Книг явно не вистачило для бажаючих їх придбати, тому Володимир Олександрович пообіцяв привезти їх до кінця року, аби в Кіровограді презентувати також художній фільм, створений недавно за його новелою «День переможених».

Кіровоград став третім після Києва і Львова містом, де представив читачам останній свій роман Володимир Яворівський. Повідавши про те, що вже написані перші сторінки нового твору як продовження «найдовшої ночі».

ЮВІЛЕЙНЕ ПРЕМІЮВАННЯ

У перших числах лютого, як завше, наступного року вручатимуть дипломи лауреатам обласної літературної премії імені Євгена Маланюка. Днями журі премії затвердило вісім претендентів на здобуття почесного звання, це відомі в степовому краї письменники, публіцисти, перекладачі (за трьома номінаціями) Наталя Бідненко, Юлія Гладир, Анатолій Загравенко, Антоніна Корінь, Броніслав Куманський, Сергій Піддубний, Олег Попов, Оксана Шпирко. Два місяці, до середини січня, триватиме у пресі обговорення творів, визначення найдостойніших.

Днями книгу «Поезії» в актовій залі обласної бібліотеки представила Оксана Шпирко: звучали вірші в авторському й акторському виконанні, лунали пісні на слова претендентки, про творчість поетеси говорили колеги Антоніна Корінь, Валентина Кондратенко, Василь Бондар.

Прийдешнє відзначення лауреатів премії імені славетного земляка проводитиметься вдесяте. На засіданні журі було схвалено видати наступного року антологію «Іменем Євгена Маланюка», до якої ввійдуть твори, біографії та бібліографія 25 лауреатів.

б.устимів

Музей збирає друзів

literary — Mon, 03 Oct 2011 11:52:28 GMT

Здається, недавно, 16 років тому, в Кіровограді було відкрито меморіальний музей І.К.Карпенка-Карого (в будинку на колишній вулиці Знам’янській, де в кінці ХІХ століття мешкала родина Тобілевичів), а нині це знаний у краї літературний заклад, який влаштовує цікаві виставки, проводить літературні вечори, збирає відомості й експонати для майбутніх експозицій від літераторів-земляків, які мешкають в області й далеко за її межами. Майже 13 тисяч музейних експонатів надбав за час свого існування невеликий творчий колектив. Щороку посеред вересня, в день свого заснування, музей скликає друзів: письменників, видавців, журналістів, театралів. Не став винятком і нинішній перший місяць осені: в залі не вистачало місць. Директор музею Катерина Лісняк щедро ділилася думками про минуле й майбутнє культурного закладу, дякувала-згадувала громадських діячів, які роками готували народження музею: письменники Микола Смоленчук, Володимир Кобзар, Леонід Куценко, режисер Іван Казнадій, держслужбовець Євгенія Чабаненко та інші. Новими експонатами поповнився музей і цього дня. А стіни музею запрошують переглянути і стаціонарну виставку про життя корифеїв драматургії, і змінні: нині їх у залах дві («Нашого цвіту по всьому світу» – розповідь про долі письменників-земляків, які опинились у Польщі й Німеччині, Швеції й Аргентині, Ізраїлі й Росії, Колумбії і США, Англії і Мексиці, Швейцарії і Бразилії, Туреччині і Чехії та в інших країнах; «80-річні ювілеї» нинішнього року відзначають троє наших письменників земляків – Леонід Тендюк, Станіслав Стриженюк, Володимир Бровченко: з роси й води!).